Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні прийнято на засіданні Уряду
В умовах впровадження освітньої реформи важливо передбачити шляхи, за якими проходитиме розвиток громадянських компетентностей людини. Наразі вони прописані у Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, яку 3 жовтня 2018 року було прийнято на засіданні Уряду.
Оскільки громадянська освіта базується на загальнолюдських цінностях і сприяє формуванню здорового суспільства, вона має охопити всі освітні рівні - від дошкільної до освіти дорослих. Документ визначає, що головними завданнями громадянської освіти є:
- правова освіта (допоможе людині зрозуміти, як використовувати свої права, сприятиме розумінню конституційних прав та обов'язків);
- громадянська активність (заохочуватиме впливати на процеси прийняття рішень як на загальнодержавному, так і на локальному рівні).
Концепція узагальнено фіксує перелік знань, умінь та навичок, якими має оволодіти людина на кожному з рівнів освіти. Наприклад, документ визначає, що випускник школи має розуміти засади здорової конкуренції, уміти нести відповідальність за свої вчинки, мирно вирішувати конфлікти, захищати свої права, відстоювати власну позицію тощо.
Натомість, під час навчання у виші, людина має засвоїти принцип верховенства права. Серед інших завдань - формування здатності зберігати культурні та наукові цінності, а також примножувати їх.
«Ще з минулого навчального року ми запровадили наскрізні змістові лінії у шкільних програмах для 5-9 класів, однією з яких є громадянська відповідальність. Водночас Концепція громадянської освіти передбачає низку змістових ліній, які поступово впроваджуватимуться у навчальний процес. Серед них: медіаграмотність, критичне мислення, волонтерська діяльність, участь у веденні державних справ» - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Концепція передбачає, що засади громадянської освіти мають застосовуватися у різних видах освіти - формальній, неформальній, інформальній. Так, у формальній освіті громадянські компетентності здобуваються під час навчання у школі або у позанавчальній діяльності. Оскільки у неформальній освіті здобуття компетентностей буде проходити у позашкільний час, реалізація Концепції проходитиме у співпраці з закладами культури, соціального захисту, відділами туризму, молоді та спорту. Інформальна освіта передбачає умови для громадянської самоосвіти через включення її ідей у громадські простори - наповнення бібліотек та музеїв, парки, сквери тощо.
В умовах впровадження освітньої реформи важливо передбачити шляхи, за якими проходитиме розвиток громадянських компетентностей людини. Наразі вони прописані у Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, яку 3 жовтня 2018 року було прийнято на засіданні Уряду.
Оскільки громадянська освіта базується на загальнолюдських цінностях і сприяє формуванню здорового суспільства, вона має охопити всі освітні рівні - від дошкільної до освіти дорослих. Документ визначає, що головними завданнями громадянської освіти є:
- правова освіта (допоможе людині зрозуміти, як використовувати свої права, сприятиме розумінню конституційних прав та обов'язків);
- громадянська активність (заохочуватиме впливати на процеси прийняття рішень як на загальнодержавному, так і на локальному рівні).
Концепція узагальнено фіксує перелік знань, умінь та навичок, якими має оволодіти людина на кожному з рівнів освіти. Наприклад, документ визначає, що випускник школи має розуміти засади здорової конкуренції, уміти нести відповідальність за свої вчинки, мирно вирішувати конфлікти, захищати свої права, відстоювати власну позицію тощо.
Натомість, під час навчання у виші, людина має засвоїти принцип верховенства права. Серед інших завдань - формування здатності зберігати культурні та наукові цінності, а також примножувати їх.
«Ще з минулого навчального року ми запровадили наскрізні змістові лінії у шкільних програмах для 5-9 класів, однією з яких є громадянська відповідальність. Водночас Концепція громадянської освіти передбачає низку змістових ліній, які поступово впроваджуватимуться у навчальний процес. Серед них: медіаграмотність, критичне мислення, волонтерська діяльність, участь у веденні державних справ» - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Концепція передбачає, що засади громадянської освіти мають застосовуватися у різних видах освіти - формальній, неформальній, інформальній. Так, у формальній освіті громадянські компетентності здобуваються під час навчання у школі або у позанавчальній діяльності. Оскільки у неформальній освіті здобуття компетентностей буде проходити у позашкільний час, реалізація Концепції проходитиме у співпраці з закладами культури, соціального захисту, відділами туризму, молоді та спорту. Інформальна освіта передбачає умови для громадянської самоосвіти через включення її ідей у громадські простори - наповнення бібліотек та музеїв, парки, сквери тощо.
В умовах впровадження освітньої реформи важливо передбачити шляхи, за якими проходитиме розвиток громадянських компетентностей людини. Наразі вони прописані у Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, яку 3 жовтня 2018 року було прийнято на засіданні Уряду.
Оскільки громадянська освіта базується на загальнолюдських цінностях і сприяє формуванню здорового суспільства, вона має охопити всі освітні рівні - від дошкільної до освіти дорослих. Документ визначає, що головними завданнями громадянської освіти є:
- правова освіта (допоможе людині зрозуміти, як використовувати свої права, сприятиме розумінню конституційних прав та обов'язків);
- громадянська активність (заохочуватиме впливати на процеси прийняття рішень як на загальнодержавному, так і на локальному рівні).
Концепція узагальнено фіксує перелік знань, умінь та навичок, якими має оволодіти людина на кожному з рівнів освіти. Наприклад, документ визначає, що випускник школи має розуміти засади здорової конкуренції, уміти нести відповідальність за свої вчинки, мирно вирішувати конфлікти, захищати свої права, відстоювати власну позицію тощо.
Натомість, під час навчання у виші, людина має засвоїти принцип верховенства права. Серед інших завдань - формування здатності зберігати культурні та наукові цінності, а також примножувати їх.
«Ще з минулого навчального року ми запровадили наскрізні змістові лінії у шкільних програмах для 5-9 класів, однією з яких є громадянська відповідальність. Водночас Концепція громадянської освіти передбачає низку змістових ліній, які поступово впроваджуватимуться у навчальний процес. Серед них: медіаграмотність, критичне мислення, волонтерська діяльність, участь у веденні державних справ» - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Концепція передбачає, що засади громадянської освіти мають застосовуватися у різних видах освіти - формальній, неформальній, інформальній. Так, у формальній освіті громадянські компетентності здобуваються під час навчання у школі або у позанавчальній діяльності. Оскільки у неформальній освіті здобуття компетентностей буде проходити у позашкільний час, реалізація Концепції проходитиме у співпраці з закладами культури, соціального захисту, відділами туризму, молоді та спорту. Інформальна освіта передбачає умови для громадянської самоосвіти через включення її ідей у громадські простори - наповнення бібліотек та музеїв, парки, сквери тощо.