24 лютого. «Вистояли – переможемо!»
Інститут Української памяті https://rada.info/upload/users_files/44011488/a365a78ca6f26616b3c658a32000eee4.pdf
24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з
окупації Криму у 2014 році. Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури». Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами в Донецькій та Луганській областях України. Путін намагався переконати світ,
буцімто в Україні триває «громадянська війна».
Останні 30 років Російська Федерація цілеспрямовано підживлювала
імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й
відпрацьовувала методи відновлення імперського проєкту. Проводила військові
спецоперації під різними назвами – «інтернаціональна допомога»,
«примушування до миру», «внутрішній громадянський конфлікт», «операція з
повернення до складу Росії», «визволення», «спеціальна військова операція».
За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ
продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості,
кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.
Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої
національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава
й ідеологія рашизму, яку сповідує російський політикум, офіційно заперечують
існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають
фізичному знищенню.
На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють
найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з
цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної
власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у
Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики Москви. Звірства, воєнні
злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували
світ.
Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист
вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної
інфраструктури. Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти.
Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні
гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити
міста життя.
Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації.
Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ
вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист
держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та
масового волонтерського руху.
Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального,
демонстративного порушення норм міжнародного права, РФ прагне
демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність
демократичних країн та повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та
колоніальних воєн.
Замість сили права Москва прагне нав’язати світові право сили. Реалізація
цього російського сценарію неминуче призведе до хаосу, воєн, конфліктів та
глобальної нестабільності у світі. Враховуючи такі глобальні виклики, як зміна
клімату, скорочення природних ресурсів, нестача продовольства, путінський
сценарій поставить людство на межу катастрофи. Тому світ має об’єднатися –
щоб зупинити Росію.
Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання
Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій
європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських.
Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.
Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову
та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує ще
консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері.
Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську
військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були
переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни
Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України,
провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.
Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки
зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а
також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від
окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й
надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови
демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.
Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор
тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть
звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.
Вистояли – переможемо!