До 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка
Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, ліси, працьовитих людей. І все це він відтворив у невеличкому вірші "Садок вишневий коло хати...". Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову картину, перебуваючи за ґратами:
Садок вишневий коло хати.
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами Йдуть.
Співають ідучи дівчата,
а матері вечерять ждуть.
Т. Шевченко у такому короткому вірші зумів передати мальовничу картину, у якій злилися життя людини і природи. Він наклав один образ на інший, і перед нами постав український весняний вечір зі своїми неповторними кольорами і звуками. Гудуть хрущі — і все оживає, садок заповнюється білим цвітом, Малює автор образи плугатарів, дівчат, що співають пісню, матері, що чекає свою сім'ю на вечерю.
Поезія "Садок вишневий коло хати..." — один із небагатьох творів Т. Шевченка, де змальована ідилічна картина українського села без кріпаччини і панів. Мабуть, автор передав світлий спогад із дитинства.